Ознаки вилікованої психологічної травми

0

Травми бувають у всіх. Без винятку. Протягом усього життя ми об щось чи когось травмуємося: травми розвитку, травми дитинства, травми втрати, травми покинутості, травми приниженого, травми несправедливості тощо. Травм багато. Жити без них не вдається, бо травма – це ознака того, що ми живі й живемо життя, реагуємо на це життя і те, що в ньому. Ранимося, потім травмуємося.

Є травми невеликі, такі собі мікро-травми. Вони часто самі заліковуються, виліковуються. Тобто ми самостійно їх собі пропрацьовуємо. Але є травми дещо глибші, ґрунтовніші, вони впливають на наше життя, болять час від часу, турбують. Це що дуже схоже на неправильно зрощений перелом: він ниє, реагує часто на погоду, обмежує наш рух, дії чи діяльність. Кістки ніби зрослися, але не так, не правильно.

Так само і глибока психологічна травма. Її потрібно лікувати лише за допомогою фахівця, що має відповідну підготовку. Так, наприклад, стоматолог не зможе видалити вам апендицит, бо це робить хірург, хоча обидва лікарі. Так само і тут: психологічну травму має лікувати травмотерапевт. І лікування займає досить часу, травма не виліковується, не загоюється на 2-3 консультації, вона гоїться протягом певного часу і весь цей час має супроводжувати фахівець.

І от тепер найголовніше і досить актуальне: а як мені зрозуміти, що мою травма загоїлася, вилікувалася? Кожна травма, звичайно, індивідуальна і особлива, але є спільні ознаки того, що може засвідчувати, що ти на шляху остаточного загоєння:

1. Тебе ця ситуація, людина, місце не включає емоційно: ти не відчуваєш ні страху, ні злості, ні суму, ні радості.

2. Коли травма «жива», то в ній є щось з найгіршим результатом. Вилікована травма не лякає тепер своєю «найгіршістю». Наприклад, травма покинутого буде загоєною, якщо я легко переношу розставання з близькими людьми чи спокійно сприймаю відмову іншого провести зі мною час.

3. Тепер є багато акценту на мені, моїх бажаннях, моїх потребах. Мені важливо чітко розуміти чого хочу я, а не світ чи оточення. І мені спокійно від цього розуміння. Мені добре бути собою, я не боюся бути собою.

4. Коли я можу спокійно знаходитися поряд з тим (люди, ситуації, події), що сформувало мою травму і знати, що зі мною все гаразд, я справлюся.

5. Ти повністю відчуваєш відповідальність за своє життя, воно знаходиться у твоїй зоні контролю. І щоб не сталося знову і раптом, ти знаєш що може знову боліти, але ти продовжуєш жити.

Травми важливо загоювати і виліковувати. Як писала Ліз Бурбо у своїй книзі «Зцілення від 5 травм»: «Одна з найголовніших переваг зцілення від душевних травм – ми позбавляємося емоційної залежності, стаємо самостійними. Емоційна самостійність – це здатність розуміти чого ти хочеш і здійснювати всі необхідні дії для реалізації твого бажання; а якщо тобі потрібна допомога, ти вмієш звернутися за нею, не зводячи її лише до єдиної та незамінної особи».

Бережіть себе!

З турботою про вас, команда ГО «Блакитний Птах».

Share.

About Author

Comments are closed.