Звернення до психолога може бути дуже корисним для психічного здоров’я людини, але зверненню до фахівця часто можуть заважати певні упередження. Стигматизація звернення до психолога походить зі старих уявлень про психічні хвороби та ставлення до них. Наприклад, у минулому вважалося, що психічна хвороба – це ознака слабкості чи непристойності. Це призвело до створення негативного стереотипу про людей з психічними проблемами, який певною мірою і донині існує в нашому суспільстві. Така стигматизація може заважати багатьом людям звертатися по допомогу, навіть коли вони її потребують. Це особливо важливо в сучасному світі, де все більше людей стикається зі стресом, тривожністю, депресією та іншими психічними проблемами, люди можуть відчувати сором, провину або страх у зв’язку зі своїми проблемами. Це може призвести до затримки в пошуку допомоги або неправильного лікування, що може погіршити їхні психічні проблеми.
Люди, які звертаються до психолога, можуть стикатися з різними формами стигми та дискримінації. Деякі з найпоширеніших стереотипів та стигм, пов’язаних з психічним здоров’ям, включають наступні:
Слабкість. Багато людей вважають, що звернення до психолога означає, що людина є слабкою або неспроможною вирішувати свої проблеми самостійно.
Звичайно, це не відповідає дійсності. Психолог, це фахівець, якій багато років вивчав особливості функціонування людської психіки. Звернутися до фахівця, це про вміння приймати підтримку. Часто це свідчить більше про силу, ніж про слабкість. Попросити про допомогу, це крок до вирішення проблемних питань. А щоб прийняту допомогу, часто потрібна неабияка сила і рішуче бажання дійсно змінити своє життя на краще.
Страшні наслідки. Інша поширена стигма полягає в тому, що люди вважають, що звернення до психолога може призвести до тяжких наслідків, таких як госпіталізація або примусове лікування.
Звернення до психолога є добровільним і строго конфіденційним. Психолог не має права розголошувати суть вашого звернення чи вчиняти будь які дії на які ви не дасте згоди. В деяких випадках, психолог може порадити звернутися до лікарів, в тому числі і психіатрів, але чи дослухатися до його порад чи ні, це буде лише ваше рішення.
Недовіра. Деякі люди можуть вважати, що психологи не є повноцінними лікарями, і їх робота не є науково обґрунтованою, що може викликати недовіру щодо професійності психологів.
Частково це правда. Психолог, це дійсно не лікар, але психологія як наука сформувалась наприкінці 19 століття і має багаторічний досвід обґрунтованих та доказових методик, які дійсно допомогли за цей час багатьом людям відчути полегшення і змінити своє життя на краще. Можна і варто запитувати в психолога (психотерапевта) в якому напрямку він працює і чи спирається цей напрямок на наукових дослідження, які свідчать про його ефективність.
Стигма релігійної заборони. Деякі люди можуть забороняти звернення до психолога на основі релігійних переконань або традицій.
Психологи не сперечаються з жодною релігією. Одна із задач психологічної підтримки допомогти людині відчувати насолоду від життя і вміти приймати підтримку оточуючих. Якщо підтримкою для людини є релігійна спільнота, то психолог не тільки не стане вступати в конфронтацію з переконаннями людини, а допоможе їй відчути більше впевненості і опори в важливих для неї людях.
Стигма приватності. Страх, що звернення до психолога стане порушенням приватності, а деталі їх розмови будуть розголошені публічно чи третім особам.
Звернення до психолога є строго конфіденційним. Діяльність психолога обмежена етичним кодексом психолога. Якщо за якихось обставин психолог порушить будь які етичні умови, або умови конфіденційності, то це може бути приводом поскаржитись на психолога в професійні спільноти. Що в подальшому може суттєво вплинути на репутацію психолога і можливість працювати і далі з клієнтами. Хоча дійсно існують певні обмеження конфіденційності, наприклад, якщо ви маєте плани і наміри вчинити шкоду своєму життю чи життю іншої людини, то психолог може порушити конфіденційність, щоб запобігти вже запланованому злочину. Але навіть про такі очевидні виключення з умов про нерозголошення, ваш психолог вас попередить заздалегідь.
Стигма непрофесійності. Деякі люди можуть вважати, що психологи не є професійними або не мають достатнього досвіду для роботи з конкретними проблемами. Це може викликати недовіру щодо професійних здібностей психолога та зменшувати мотивацію звертатися до них.
Питання про освіту і досвід фахівця варто завжди задавати психологу. Зазвичай, для того, щоб допомогти людині відчути довіру психологи самі представляються і на першій зустрічі розказують в якому напрямку і з якими питаннями вони працюють. Але, не варто соромитись і запитувати про досвід і освіту психолога ще на етапі вибору фахівця для звернення.
Стигма та упередження пов’язані з зверненням до психолога існують і можуть перешкоджати людям отримувати необхідну психологічну підтримку, а стигматизація, яка виникає зі старих уявлень про психічні хвороби та ставлення до них, може затримувати людей від звернення по допомогу.
Важливо розуміти, що звернення до психолога є кроком до покращення психічного здоров’я і може свідчити про силу і бажання змінити своє життя на краще. З боку суспільства, необхідно створити безпечне та підтримуюче середовище для людей, які шукають допомогу від психолога.
Світлина: https://depositphotos.com
The “Civil Society Promoting Resilience in Ukraine” project is implemented in partnership with Digniti and supported by the Ministry of Foreign Affairs of Denmark.
