До Міжнародного дня підтримки жертв катування Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими організував панельну дискусію в Українському кризовому медіацентрі
Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Діана Польова.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 26 червня організував в Українському кризовому медіацентрі панельну дискусію.
У заході взяли участь родини полонених та зниклих безвісти Захисників, звільнені військові та їхні близькі, представники громадських організацій, МІПЛ, Офісу Генпрокурора, Нацполіції, а також психологи та журналісти.
Присутні ділилися особистим досвідом, обговорювали фіксацію злочинів Росії, підтримку сімей, а також наголошували на необхідності активнішого висвітлення теми полонених та зниклих безвісти.
Голова Координаційного штабу Кирило Буданов наголосив, що всі випадки нелюдського поводження росіян з українськими громадянами фіксуються, але наразі найважливіше – повернути їх з полону.
“Ви говорите за тих, хто не може говорити сам. Ви – частина цієї боротьби. І я хочу, щоб ви знали: ми – поруч”, – сказав він.
За словами представника ГУР МО Андрія Юсова, окрім повернення захисників з полону існують проміжні, однак дуже важливі завдання, зокрема боротьба за покращення умов перебування українців в полоні РФ, а також покарання та притягнення до відповідальності винних.
“Такі панельні дискусії, такі заходи – це частина інформаційної, правозахисної боротьби українців за права полонених проти катувань. Це і підтримка наших хлопців і дівчат які в полоні, підтримка родин. І ще раз інструмент для привернення уваги у світі, щоб не дозволити забувати про ті проблеми, те зло з яким стикається Україна і українці”, – наголосив він.
Психологічний стан після звільнення з полону
Психологиня, керівниця ГО “Блакитний птах” Ганна Мокроусова пояснила, що людина, яка повертається з полону спочатку перебуває у “шоковому стані”.
“В цьому стані дуже важко аналізувати інформацію, концентруватися та і взагалі не зрозуміло, що відбувається. Це відчуття наче “хлопці ви вдома”, і з одного боки ти нібито хочеш вдихнути, а з іншого боку насправді аж дихати важко, бо це стан шоку”, – сказала вона.
Мокроусова підкреслила, що людина на цьому етапі не може говорити “ні”. І близькі у цей час мають надати не тільки підтримку, а і певний захист, щоб вони не говорили журналістам ті речі, які вони не готові були, щоб побачили інші.
Перші декілька днів у людини, яка повернулась з полону може бути безсоння та нерозуміння, що ти повернувся, і рідним це просто потрібно приймати. Психологиня зазначила, що в цей час гарно працює система підтримки Міноборони – це лікування та обмеження кількості людей, щоб відновитися.
Колишній військовополонений про досвід неволі у РФ
Колишній військовополонений Максим Буткевич підтвердив, що катування та неналежне відношення до полонених в Росії має системний характер.
“Це не окремі ізольовані інциденти. Це загальний підхід, який практикується по різному, з різним ступенем інтенсивності та на різних вакансіях утримання. Це відверте, пряме, абсолютно демонстративне нехтування всіма елементами Міжнародного гуманітарного права.
Він наголосив, що катування одного бійця чи цивільного – це завдання страждань десятка або більше людей, яким дорога ця людина.
Дружина військовополоненого про підтримку суспільства та роботу держави
Дружина морського піхотинця, який 38 місяців перебуває в ворожому полоні Олена Кременецька зазначила, що всі держоргани обʼєднані в боротьбі за полонених та підтримці родин.
“З кожним роком підтримку суспільства ми відчуваємо все більше і більше. До нас доєднуються все більше і більше людей, виходять на акції також за кордоном, щоб нагадувати раз за разом і світовій спільноті, що дуже багато наших українців знаходяться у ворожому полоні”, – підкреслила вона.
- 26 червня Україна та Росія провели черговий етап обміну полоненими. В рамках цього обміну в Україну повернулися військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії та Держприкордонслужби.
- Повний текст статті https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-u-kievi-rodini-polonenikh-ta-vizvoleni-viyskovi-vzyali-uchast-u-panelniy-diskusii-do-mizhnarodnogo-dnya-na-pidtrimku-zhertv-katuvan
