З сексуальним насильством пов’язаним з конфліктом (СНПК) Україна стикається починаючи з 2014 року, з початком російської агресії проти України. Воно може застосовуватися як в місцях несвободи до полонених та незаконно затриманих цивільних осіб, з метою розкриття інформації чи отримання зізнання, як один із методів тортур, так і поза межами місць несвободи на окупованих територіях України, з метою створення атмосфери суцільного насилля, безвиході і безпорадності та підриву базових для спільноти принципів довіри один до одного, надії, гідності.
Тематика сексуального насильство завжди була надто стигматизована в нашому суспільстві. Постраждалі від сексуального насильства пов’язаним з війною, якщо не мають явних фізичних наслідків, не завжди розповідають про свій травматичний досвід у зв’язку з поширеними соціальними нормами та уявленнями, громадським засудженням та культурними заборонами на обговорення теми сексу та сексуальності, а також через страх, що їм не повірять або звинуватять у події. Але інколи ми стикаємося з тим, що люди не завжди розпізнають себе постраждалими від сексуального насильства пов’язаного з конфліктом, через незнання усіх форм СНПК. А отже, не звертаються за допомогою до фахівців, зокрема психологів, хоча і відчувають психологічні наслідки.
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – це воєнний злочин, а також, є порушенням прав людини, закріплених на міжнародному рівні.
Для практичної роботи в матеріалах ООН використовується таке визначення: Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), стосується зґвалтування, сексуального рабства, примусової проституції, примусової вагітності, примусового аборту, примусової стерилізації, примусового шлюбу та будь-якої іншої форми сексуального насильства порівнянної тяжкості, скоєного проти жінок, чоловіків, дівчат або хлопців., яке прямо чи опосередковано пов’язане з конфліктом.
Отже, трішки більше про ці інші форми СНПК порівняної тяжкості. Це може бути:
- примусове роздягання. Примушування особи повністю або частково роздягатися без доречних на те підстав, такі як, наприклад, медичний огляд;
- огляд геніталій, заднього проходу, грудей без медичної чи аналогічної необхідності, мацання грудей і геніталій;
- погрози будь-яким способом порушити сексуальну автономію або сексуальну недоторканість особи. Викликання у особи обґрунтованого побоювання або страху актів сексуального насильства. Погрози зґвалтування особи або близьких їй людей;
- примушування особи до спостереження оголення, особливо оголених сексуальних частин тіла. Примушування особи до спостереження зґвалтування чи інших актів сексуального характеру;
- імітація статевого акту (як сторонніми предметами, так і без них);
- примушування особи до симуляції сексуального бажання або сексуального задоволення;
- побиття чи інше пошкодження або калічення сексуальних частин тіла. Пропускання струму через геніталії, груди, анальний отвір тощо;
- примушування особи здійснювати у полі зору інших осіб функції організму, які зазвичай здійснюються приватно, включаючи заходи, пов’язані з гігієною;
- погрози, залякування, вимагання та інші форми примусу, пов’язані із сексуальністю. Примушування особи виконувати рухи, у тому числі танцювальні, із сексуальними асоціаціями;
- примушування особи (прямо чи опосередковано) вступити у інтимне партнерство чи залишатися в ньому;
- сексуальні домагання шляхом здійснення небажаної сексуальної поведінки, яка за даних обставин може трактуватися як образлива, принизлива або лякаюча. Очевидне розглядання особи у такий спосіб, який можна розумно тлумачити як ознаку сексуальної об’єктивації або сексуального бажання;
- позначення особи як сексуально девіантної, сексуально нечистої або як особи, яка пережила сексуальне насильство, за допомогою культурно значущих методів, таких як видалення волосся, вимога носити символи сексуального характеру або таврування її тіла тощо;
- приниження або знущання над особою на основі сприйняття її сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, сексуальних можливостей, сексуальної репутації тощо.
Можливі наслідків у осіб, що пережили СНПК: повторне переживання травми, уникнення та емоційна загальмованість, перезбудження, депресія, порушення самооцінки та обмежена перспектива майбутнього, дисоціація, деперсоналізація та нетипова поведінка, соматичні симптоми, сексуальні розлади, психоз, зловживання алкоголем, наркотиками та іншими психоактивними речовинами.
Куди звертатися за допомогою?
В Україні багато громадських, благодійних організацій та волонтерських об’єднань, які під час війни надають безкоштовну психологічну допомогу. Якщо ви відчуваєте, що вам необхідна підтримка, за нею можна та варто звертатися.
Психологічну допомогу можна також отримати через безкоштовні сервіси в соціальних службах і державних лікарнях, інших державних закладах.
Також існують приватні психотерапевти, які надають допомогу на платній основі. Ціна за їх послуги може варіюватися в залежності від запиту пацієнта та кваліфікації психотерапевта.
ГО “Блакитний птах” надає безкоштовну психологічну допомогу, людям, що пережили полон та тортури, рідним полонених та цивільних заручників та членам сімей зниклих безвісти осіб.
Телефони психологічної допомоги ГО Блакитний птах: +380950162622; +380505094049
The “Civil Society Promoting Resilience in Ukraine” project is implemented in partnership with Digniti and supported by the Ministry of Foreign Affairs of Denmark
