Першочергові заходи підтримки відповідно до Порядку проведення першочергових заходів з підтримки цивільних осіб, постраждалих у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 року №1775 затверджено “Порядок проведення першочергових заходів з підтримки цивільних осіб, постраждалих у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України” (далі – Порядок). В Порядку регламентовано комплекс заходів із підтримки цивільних осіб, які були піддані свавільним затриманням в умовах збройного конфлікту та були звільнені з місць несвободи в Російській Федерації (далі – РФ) чи на окупованих територіях України. Передбачено, що звільнені з неволі цивільні зможуть отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 50 тис. грн. а також комплексний державний супровід — від первинної допомоги до медичної, психологічної та правничої підтримки. Визначено також відповідальні за надання такої допомоги державні та місцеві органи влади Механізм відповідної державної підтримки цивільних осіб запроваджується на період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування.
Дія Порядку поширюється на цивільних осіб, які перебували в місцях несвободи в РФ чи на окупованих РФ територіях України у зв’язку зі збройним конфліктом та були звільнені за результатами переговорних процесів або в інший спосіб та виїхали на підконтрольні Україні території, стосовно яких не встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Першочергові заходи підтримки не застосовується до осіб які підозрюються, обвинувачуються або засуджені за міжнародні злочини, злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та інші злочини пов’язані зі збройним агресією проти України. Також першочергові заходи підтримки не застосовуються до осіб, що відбували покарання за загально кримінальні злочини відповідно до рішеннь українських судів чи судів інших держав на території РФ чи окупованих нею територіях України.
Для звільнених з місць незаконного позбавлення особистої свободи цивільних осіб Порядком передбачені наступні заходи підтримки:
оцінка потреб та координація підтримки;
забезпечення речами першої необхідності;
організація зустрічі з родиною, харчування, зв’язок;
медична, психологічна та реабілітаційна допомога;
первинна правнича допомога;
допомога з відновленням документів (паспорт, ідентифікація тощо);
забезпечення тимчасовим житлом за потреби;
одноразова грошова допомога — 50 000 грн.
Вказані заходи підтримки застосовуються відразу після повернення особи на підконтрольні Україні території.
Визначено, що Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності координує здійснення першочергових заходів підтримки. Оцінку індивідуальних потреб звільнених осіб здійснює Український національний центр розбудови миру та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (за згодою).
Обласні та місцеві військові адміністрації організовують зустріч звільнених осіб після повернення, забезпечують харчування, мобільний зв’язок і первинний супровід, а також координують направлення до закладів охорони здоров’я, де надається медична, психологічна та реабілітаційна допомога.
Органи місцевого самоврядування відповідають за надання безоплатної правничої допомоги та, за потреби, організацію надання тимчасового житла.
Відповідно до Порядку, відновлення та оформлення документів для звільнених мають здійснювати органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Передбачено, що вони приймають у звільнених (повернутих) цивільних осіб документи відповідно до їх потреб у встановленому законодавством порядку.
Також Порядком на Координаційний центром підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора та підрозділи організації підтримки потерпілих і свідків на місцях покладено проведення оцінки потреб та організація проведення першочергових заходів з підтримки цивільних осіб, які повернулися з місць незаконного позбавлення особистої свободи, у разі визнання їх потерпілими в кримінальних провадженнях за фактами насильницьких зникнень та міжнародних злочинів. Такий порядок дій реалізується щодо осіб у разі визнання їх потерпілими в кримінальних провадженнях, визначених статтею 146-1 (у разі вчинення кримінального правопорушення представниками держави-агресора в умовах збройного конфлікту) та розділом ХХ Кримінального кодексу України, щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (як правило, статтею 438 або 442-1). У разі добровільної згоди цивільної особи та її визнання потерпілим(ю) у кримінальному провадженні, потерпілий(а) може звернутися до Координаційного центру або підрозділу організації підтримки потерпілих і свідків обласної прокуратури через прокурора або слідчого, який передає контакти координатору.
Також потерпілий в такому випадку може самостійно звернутися до Координаційного центру:
1. Зателефонувавши на «гарячу лінію» 066-904-15-34;
2. Зателефонувавши до Хабу Координаційного центру у м. Ірпінь 050-552-70-33, 050-552- 70-71;
3. Через чергового координатора у громадській приймальні ОГП за адресою м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15;
4. Написавши на електронну адресу pgo.coordination.center@gmail.com.
Контакти відділів організації підтримки потерпілих і свідків обласних прокуратур:
1. Київська область: телефони 099-101-81-70, 063-685-56-67, 095-766-55-39;
2. Херсонська область: телефони 095-756-22-24, 066-356-22-09, 066-706-27-18;
3. Харківська область: телефон 093-754-64-76;
4. Миколаївська область: телефони 068-045-48-45, 068-064-24-64, 068-065-50-17;
5. Сумська область: телефони 098-833-22-09, 098-833-23-88, 098-833-28-23;
6. Донецька область: телефони 066-327-28-55, 067-365-50-88; Луганська область: телефони 096-659-89-32, 093-414-33-95, 095-125-59-53;
7. Запорізька область: телефони 063-940-79-00, 099-218-02-58;
8. Чернігівська область: телефони 093-956-74-57, 063-725-17-12.
Якщо особа не має даних, чи її було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, або має сумніви, варто звертатись одразу до підрозділів організації підтримки потерпілих і свідків. Спеціалісти підрозділів підтримки потерпілих і свідків також здійснюють:
1. Роз’яснення прав потерпілих/свідків у кримінальному провадженні;
2. Інформування про стан слідства, дату, час та місце проведення судових засідань;
3. Консультування щодо зменшення ризиків вторинної травми та ретравматизації, застосування заходів захисту учасників кримінального провадження;
4. Фізичного супроводу суді;
5. Забезпечення проїзду до міста, де заплановано проведення слідчих дій та судових засідань.
6. Допомоги в оформленні заяв щодо отримання виплат, зокрема до Міжнародного реєстру збитків
Міністерство розвитку громад та територій України (длаі – Мінрозвитку) відповідно до Порядку приймає заяви на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 тис. грн. та має забезпечувати діяльність міжвідомчої Комісії, яка ухвалює рішення про виплати у складних випадках.
Для отримання грошової допомоги звільнена цивільна особа має звернутися до Мінрозвитку особисто із заявою, бланк (зразок, форма) якої повинна бути оприлюднена на сайті міністерства. Заява може бути подана особисто, відправлена засобами поштового зв’язку (наприклад “Укрпошта” – рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або по ел. пошті.
Поштова адреса: Міністерство розвитку громад та територій України,
проспект Берестейський, 14, м. Київ
Ел. пошта: miu@mtu.gov.ua
Телефони: +380 443 515 009; +380 443 514 171
Порядком передбачено, що до заяви мають бути додані:
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
копія картки платника податків (або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
довідка з реквізитами рахунка в банку звільненої цивільної особи.
довідка Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (далі – Об’єднаний центр). В Порядку роз’яснено, що така довідка оформляється Об’єднаним центром на підставі інформації, одержаної від МЗС, розвідувальних органів, органів досудового слідства стосовно відомостей про перебування звільненої особи в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням фактичного чи орієнтовного строку позбавлення особистої свободи. Зразок звернення до Об’єднаного центру: https://drive.google.com/drive/folders/1Es5sk8LkG_kAYzzyLHsVf1vAddl20sZn
Особи, які були звільнені поза офіційними переговорними процесами також мають надати підтвердження того що за фактом їх незаконного позбавлення свободи ініційовано досудове розслідування у кримінальному провадженні (наприклад, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, пам’ятка про права та обов’язки потерпілого, протокол допиту в статусі потерпілого, інші документи від органів досудового слідства чи прокуратури стосовно ходу досудового розслідування).
Для того щоб повідомити про вчинення злочину можна звернутися до будь-якого територіально найближчого або найзручнішого відділу поліції або органу СБУ. Контакти та адреси вказаних органів розміщені на їх офіційних сайтах: https://npu.gov.ua, https://ssu.gov.ua. Зразки заяв доступні за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1aAhOWfSVPLU661bCKRdRuJc6UlH6UjXe/edit?usp=share_link&ouid=113616312130774139664&rtpof=true&sd=true
Порядком передбачено, що розгляд заяв про надання грошової допомоги 50 тис грн. здійснюється Мінрозвитку протягом 30 робочих днів з дня їх надходження. Мінрозвитку під час опрацювання заяв та доданих до них документів проводить перевірку інформації про заявника.
За відсутності в Об’єднаному центрі інформації про те, що звільнена цивільна особа перебувала в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, або наявності даних про підозру чи вирок у міжнародних злочинах, злочинах проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, інших злочинах пов’язаних зі збройною агресією проти України або вони відбували покарання за загально кримінальні злочини відповідно до рішень українських судів чи судів інших держав на території РФ чи окупованих нею територіях України, заяви має розглядати Міжвідомча комісія. В Порядку передбачено, що вказана комісія має бути утворена та функціонувати при Мінрозвитку та може ініціювати додаткові заходи перевірки. Водночас, станом на січень 2026 року комісія не створена, інформація про її склад і порядок роботи відсутня.
За результатами опрацювання Мінрозвитку або міжвідомчою комісією заяви, Мінрозвитку видає наказ про виплату допомоги, згідно з яким перераховує кошти на рахунок звільненої цивільної особи.
Звільненій цивільній особі може бути відмовлено у виплаті допомоги у разі: і) подання не в повному обсязі документів; іі) прийняття міжвідомчою комісію рішення про відмову у виплаті допомоги.
Отримання першочергової грошової допомоги 50 тис грн. не позбавляє права на звернення до Мінрозвитку із заявою про встановлення факту позбавлення особистої свободи, що є умовою отримання грошової допомоги у розмірі 100 тис грн. та щорічної допомоги у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полон, а також користуватися гарантіями визначеними вказаним законом (медична, психологічна допомога, пільгове навчання та ін.).
Важливо, допоки відсутня напрацьована практика застосування вказаного Порядку, існують ризики для осіб які були звільнені поза офіційними переговорними процесами. Зокрема. існує ризик того що, інформація про таких осіб може бути відсутня в Об’єднаному центрі, порівняно з тими хто звільнений за офіційними процедурами за участі державних органів. Тоді розгляд заяв таких осіб буде передано до комісії (інформації про яку наразі не має). Важливо щоб підхід комісії до розгляду заяв не був формальним, а зводився до всебічного з’ясування обставин.
З огляду на вищевикладене, прийняття вказаного Порядку є позитивним кроком для першочергової допомоги цивільним особам, що постраждали у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Водночас, важливим буде забезпечення його практичної реалізації на засадах міжвідомчої координації, правової визначеності та орієнтації на потреби постраждалих осіб, зокрема шляхом недопущення формального підходу.
