Люди, які пережили полон — це ті, хто пережив той досвід, якого б не мало існувати в сучасній історії. На жаль, наш ворог, не тільки не дотримується норм Міжнародного гуманітарного права в питаннях утримання військовополонених, але й більше — наш ворог відчуває особливу лють до всього, що свідчить про те, що ми — Українці.
Сам по собі досвід полону, вже є достатньо травматичним для людини і може мати низку певних психологічних наслідків. Але, в ситуації з нашим ворогом, ми розуміємо, що майже завжди, досвід утримання в полоні, це обтяжений жорстоким поводженням і катуванням. Люди, які пережили полон — це люди, які змогли вистояти і зберегти сили з виживання. Це люди надзвичайної сили та волі. Процес перебування в полоні, це цілий комплекс фізичних та травматичних досвідів.
Тому, фізичні і психічні відчуття пов’язані не до комфортного для людини стану. Вони є надскладними і навантажуючими. Втім не всі недобрі відчуття, пов’язані з полоном, є назавжди. Частина з них, поступово і природнім чином відновлюється, завдяки природним властивостям нашого організму до відновлення і адаптації. Саме тому, на початкових етапах перебування людини у безпечному місці, після звільнення з полону, важливо забезпечувати природність в усьому, наскільки це можливо. Людині необхідно давати відчуття свободи та спокою. Процес повної адаптації та відновлення є тривалим у часі.
Люди, які повернулися з полону, після звільнення можуть протягом перших декількох днів відчувати сильне фізичне і психічне перевантаження. Ці відчуття можуть бути подібними, але у різних людей можуть відрізнятися за інтенсивністю. Тому, дуже важливо дати людині час і простір, у якому не має шуму, метушні, емоційного напруження, постійного потоку людей. Людина має перейти у стан, притаманний переживанню сильного стресу.
Перші місяці після звільнення можуть спостерігатися наступні симптоми:
Проблеми з концентрацією уваги.
Важко довго слухати співрозмовника, запам’ятовувати, навіть важливу інформацію, утримувати в пам’яті необхідні плани і запам’ятовувати людей, з якими спілкувалися після звільнення.
Проблеми з орієнтацією в часі і просторі.
В полоні не було необхідності планувати свій час, а простір був вкрай обмеженим, тому після звільнення певний час може виникати відчуття плутанини у визначенні послідовності зайнятих або запланованих дій. Також окремі вивільнені можуть страждати від відчуття відчуженості й втрати зв’язків, що пов’язано із порушенням в голові людини обробляти таку велику кількість різноманітних звуків і подразників.
Може спостерігатися підвищена дратівливість на ряду з більш притаманною до полону вразливістю і чутливістю.
Навіть незначні подразники або непорозуміння у спілкуванні можуть викликати у людини надмірні емоційні прояви, або навіть фізичні бажання захищатися.
Можуть спостерігатися більш яскраві реакції на дотики.
Або навпаки відсутність реакцій, навіть при дотиках рідних людей.
Може спостерігатися небажання спілкуватися з іншими людьми, навіть з коханою людиною, батьками чи дітьми, але залишається здатність витримувати недовге спілкування.
Може бути важко робити навіть прості вибори в житті, наприклад – чого хочеться їсти чи що вдягнути.
На цьому етапі, важливо прислухатися до себе, давати собі час на відновлення й намагатися не уникати спілкування з найближчими членами родини, друзями і побратимами. Якщо ці симптоми зберігаються понад 3 місяці і починають впливати на якість життя і нести дискомфорт, то варто звернутися за підтримкою до психолога.
І також, є перелік симптомів, з якими варто звернутися до психолога не зволікаючи, тому що ці симптоми можуть бути достатньо небезпечні і важко переживатися без фахової підтримки.
Психологічні симптоми, з якими варто звертатись до психолога після звільнення з полону:
1. Симптоми депресії
Присутність надзвичайного відчуття туги, смутку, депресії, втрата інтересу до життя, проблеми з відчуттям позитивних емоцій, фізична слабкість, надмірна втомлюваність, низька продуктивна діяльність, втрата інтересу до того, що раніше приносило задоволення, відсутність бажань.
2. Тривожність
Відчуття напруженості, неспроможність розслабитися, страх, надзвичайні думки, нав’язливі переконання й дії, відчуття й передчуття, що щось жахливе може статися, відчуття кому в горлі, тиску в грудях, тремор, повторювані панічні атаки.
3. Емоційна нестабільність
Безпричинні сльози, раптові вибухи гніву, агресія, надмірні коливання реакцій, вилави жорстокості, роздратованість, нервозність, надмірна образливість, дратівливість, чергування почуття надмірної радості або щастя з відчуттям туги.
4. Порушення сну, жахливі сни.
Складнощі із засинанням, уривчастий сон (часті нічні пробудження, після яких довго не можеш заснути), відчуття перевтомленого, неплідного сну, ранні ранкові пробудження, відчуття незадоволеності сном, безсоння, тривале безсоння, нічні жахіття, кошмари.
5. Надмірний страх смерті, панічні атаки.
Раптове відчуття того, що зараз можеш померти, відчуття раптових фізіологічних реакцій, таких як: посилене серцебиття, посилена пітливість, тремор всього тіла, жар, прискорене поверхневе дихання або неможливість вдихнути.
6. Посттравматичний стресовий розлад.
Немотивована пильність, нав’язливі думки та спогади про травматичну подію, порушення сну і спогади, флешбеки травматичних подій (раптові нав’язливі спогади, ніби ця травматична подія відбувається знову), уникання думок і почуттів про травматичну подію, відчуття відчуженості, надмірне відчуття провини, надмірні психологічні реакції на гучні звуки, різкі дії, спалахи світла.
7. Порушення когнітивної сфери.
Проблеми з пам’яттю, часті помилки, неуважність, труднощі із концентрацією уваги, уповільнене мислення, труднощі з концентрацією, проблеми з логікою, доведенням думок до кінця, порушення розуміння прочитаного чи почутого, порушення абстрактного мислення, труднощі у прийнятті рішень.
8. Соціальна самоізоляція.
Проблеми взаємодії, труднощі спілкування з сім’єю та друзями, відчуття самотності, небажання проводити або підтримувати контакт, небажання відвідувати соціальні події, уникання спілкування, відчуття дискомфорту й навіть ляку.
9. Думки про завдавання собі шкоди, суїцидальні думки.
Втрата сенсу життя, відчуття непотрібності, бажання завдати собі шкоди, немотивована схильність до ризику, вчинки, які можуть завдати шкоди, бажання позбавити себе життя, наявність суїцидальних думок, наявність плану нашкодити собі.
10. Зловживання психоактивними речовинами.
Ми б дуже хотіли додати, що ми, представники громадського суспільства, дуже вдячні кожному, хто пережив досвід полону, знаходить в собі ресурси дати нам змогу надати нашу підтримку і допомогти нашими знаннями і навичками покращувати вашу якість життя.
Ви не повинні знати все —
просто дозвольте нам бути поруч.
Nova Ukraine — міжнародний благодійний фонд, заснований у США, який надає гуманітарну допомогу Україні, та працює над підвищенням обізнаності про Україну в Сполучених Штатах, а також в решті світу.
