Емоційні стани при звільненні
Одразу після звільнення військові і цивільні особи переживають “позитивний стрес”, коли виходять на волю. Це може супроводжуватися різними фізичними та емоційними реакціями (сльози, важке дихання та відчуття нереальності – коли усвідомлення події проходить повільно). Саме тому у цей період ті, хто пережив полон, можуть цілувати землю, торкатися інших людей (або навпаки відмежовуватися від інших), сміятися і плакати. Не всі емоції є такими, що приймаються одразу або їхні прояви є просоціальними (тобто, такими, які хочеться показувати іншим, або більше – фільмувати чи фотографувати).
У цьому випадку навіть ті, хто дав згоду на інтерв’ю або фото чи відео, до кінця не усвідомлюють, що буде відбуватися.
Інша особливість – після полону були знівельовані асертивні навички говорити “ні” і “захищатися від інших”, адже період незаконного тримання часто супроводжується катуваннями, жорстоким поводженням, покараннями без причин тощо. Є свідчення про психологічну гру між тими, хто катує (так звані ролі “поганого і доброго поліцейського”), коли одні катують, а інші – ніби-то співчувають і запитують: “хто це з вами зробив, ми цього не знали”. Ці маніпуляції впливають на подальшу поведінку при взаємодії з людьми навіть після звільнення і можуть тягнути за собою й упокорення та завчену безпорадність.
Парадокс ситуації та різких змін
Неоднозначність ситуації полягає в тому, що навіть радість може здаватися крихкою, миттєвою, а почуття неоднозначними, або амбівалентними (радість і ненависть, образа та бажання помститися за знущання, провина та сором переживаються водночас). І в ці моменти важко ідентифікувати, що саме за емоція і як почувається звільнений.
Що додається:
– наслідки катувань (біль часто глушиться в полоні і при звільненні больові відчуття можуть посилюватися. Та навпаки, через збудження виділяється адреналін і болі, які відчували в неволі, одразу після звільнення не відчуваються, звільнені можуть про них на певний час навіть забути);
– соціальна депривація (відсутність соціальних зв’язків та звичних ролей );
– депривація сну – виникає як результат розладів сну, примусового позбавлення сну при тортурах і допита;
– зовнішній вигляд (наслідки недоїдання, втрати ваги, втрата зубів, волосся)
Застереження щодо інтерв’ю, відео та фото
- бути уважними до власних кордонів звільнених з полону; не наполягати на інтерв’ю та не квапити, одразу після звільнення людина може бути просто не здатна сказати “ні”;
- не публікувати надто чутливі фото одразу після звільнення з полону (це стосується приймання їжі, фокусування на тому, як виглядає людина, дзвінок рідним і перші слова, сльози та інші поведінкові прояви, що стосуються особистості);
- навіть при наявності дозволу на оприлюднення фото і відео, звертатися повторно до звільнених щодо дозволу перед публікацією. Має пройти певний час, коли звільнені оговтуються і стабілізуються та зможуть дати усвідомлений дозвіл, що буде відповідати їхнім інтересам. Це може бути місяць чи два після звільнення з полону;
- зберігати фізичну відстань і уникати тактильності при комунікації (якщо і допускається рукостискання, обійми то зі згоди);
- бути уважними до змін та реакцій в поведінці та емоціях людей, “сканувати зовнішні прояви” (такі як нудота, збліднення шкіри, важке дихання, прискорена мова) і при наявності змін припиняти комунікацію та передати таких звільнених одразу до психологів, лікарів;
- уникати узагальнень, таких як: “усе буде добре”, “тепер у вас все життя попереду”;
- не запитувати як катували і чим; що найгіршого сталося за період утримування;
- не виводити на більші емоції, ніж ті, які може витримати звільнений з полону, або ж самі ви чи ваші читачі;
- уникати наказового тону: “встаньте так”, “ скажіть це”, “візьміть в руки прапор” тощо;
Зауваження: Кожен досвід і потреби індивідуальні та потребують уточнень і уваги до фізичного і психологічного стану звільнених.
Телефони психологічної допомоги ГО “Блакитний птах”: +380950162622; +380505094049.
The “Civil Society Promoting Resilience in Ukraine” project is implemented in partnership with Digniti and supported by the Ministry of Foreign Affairs of Denmark