На що варто звернути особливу увагу у комунікації зі звільненими з полону

0

Емоційні стани при звільненні

     Одразу після звільнення військові і цивільні особи переживають “позитивний стрес”, коли виходять на волю. Це може супроводжуватися різними фізичними та емоційними реакціями (сльози, важке дихання та  відчуття нереальності – коли усвідомлення події проходить повільно). Саме тому у цей період ті, хто пережив полон, можуть цілувати землю, торкатися інших людей (або навпаки відмежовуватися від інших), сміятися і плакати. Не всі емоції є такими, що приймаються одразу або їхні прояви є просоціальними (тобто, такими, які хочеться показувати іншим, або більше – фільмувати чи фотографувати).
У цьому випадку навіть ті, хто дав згоду на інтерв’ю або фото чи відео, до кінця не усвідомлюють, що буде відбуватися.

     Інша особливість – після полону були знівельовані асертивні навички говорити “ні” і “захищатися від інших”, адже період незаконного тримання часто супроводжується катуваннями, жорстоким поводженням, покараннями без причин тощо. Є свідчення про психологічну гру між тими, хто катує (так звані ролі “поганого і доброго поліцейського”), коли одні катують, а інші – ніби-то співчувають і запитують: “хто це з вами зробив, ми цього не знали”. Ці маніпуляції впливають на подальшу поведінку при взаємодії з людьми навіть після звільнення і можуть тягнути за собою й упокорення та завчену безпорадність.

Парадокс ситуації  та різких змін

    Неоднозначність ситуації полягає в тому, що навіть радість може здаватися крихкою, миттєвою, а почуття неоднозначними, або амбівалентними (радість і ненависть, образа та бажання помститися за знущання, провина та сором переживаються водночас). І в ці моменти важко ідентифікувати, що саме за емоція і як почувається звільнений.

Що додається:

– наслідки катувань (біль часто глушиться в полоні і при звільненні больові відчуття можуть посилюватися. Та навпаки, через збудження виділяється адреналін і болі, які відчували в неволі, одразу після звільнення не відчуваються, звільнені можуть про них на певний час навіть забути);

– соціальна депривація (відсутність соціальних зв’язків та звичних ролей );

– депривація сну – виникає як результат розладів сну, примусового позбавлення сну при тортурах і допита;

– зовнішній вигляд (наслідки недоїдання, втрати ваги, втрата зубів, волосся)

Застереження щодо інтервю, відео та фото

  • бути уважними до власних кордонів звільнених з полону; не наполягати на інтервю та не квапити, одразу після звільнення людина може бути просто не здатна сказати “ні”;
  • не публікувати надто чутливі фото одразу після звільнення з полону (це стосується приймання їжі, фокусування на тому, як виглядає людина, дзвінок рідним і перші слова, сльози та інші поведінкові прояви, що стосуються особистості);
  • навіть при наявності дозволу на оприлюднення фото і відео, звертатися повторно до звільнених щодо дозволу перед публікацією. Має пройти певний час, коли звільнені оговтуються і стабілізуються та зможуть дати усвідомлений дозвіл, що буде відповідати їхнім інтересам. Це може бути місяць чи два після звільнення з полону;
  • зберігати  фізичну відстань і уникати тактильності при комунікації (якщо і  допускається рукостискання, обійми то зі згоди); 
  • бути уважними до змін та реакцій в поведінці та емоціях людей, “сканувати зовнішні прояви” (такі як нудота, збліднення шкіри, важке дихання, прискорена мова) і при наявності змін припиняти комунікацію та передати таких звільнених одразу до психологів, лікарів;
  • уникати узагальнень, таких як: “усе буде добре”, тепер у вас  все життя попереду;  
  • не запитувати як катували і чим;  що найгіршого сталося за період утримування;
  • не виводити на більші емоції, ніж ті, які може  витримати звільнений з полону, або ж самі ви чи ваші читачі;
  • уникати наказового тону: “встаньте так”, “ скажіть це”, “візьміть в руки прапор” тощо;

Зауваження:   Кожен досвід і потреби індивідуальні та потребують уточнень і уваги до фізичного і психологічного стану  звільнених.

Застереження ЗМІ

Телефони психологічної допомоги ГО “Блакитний птах”:  +380950162622; +380505094049.

 

The “Civil Society Promoting Resilience in Ukraine” project is implemented in partnership with Digniti and supported by the Ministry of Foreign Affairs of Denmark 

Share.

About Author

Comments are closed.