Роботу по кейсу ми ділимо на наступні етапи:
– Стабілізуємо психоемоційний стан людей. Інформуємо про їх права та можливості. Допомагаємо в подачі заяв.
Далі, протягом всього часу перебування людини у полоні, ми регулярно допомагаємо його родичам наступним чином:
– Надаємо психологічну підтримку. Дуже важливо, щоб люди не залишались на одинці зі своїм горем. Психологічна підтримка допомагає їм боротися зі станом безвиході і не відчувати себе покинутим, не опускати руки та продовжувати боротися за звільнення близької людини.
– Допомагаємо з медикаментами для передачі людині, яка перебуває в полоні; підтримуємо родину матеріально, в разі, якщо викрадений чоловік був годувальником; допомагаємо з виїздом на безпечну територію України, в разі якщо родині загрожує небезпека.
– Надаємо юридичну допомогу з питань, що стосуються подачі заяв, отримання виплат, відновлення документів.
– Повідомляємо новини про їх близьких, якщо такі є; інформуємо про заходи, які проводяться для звільнення заручників; також надаємо інформацію про соціальні послуги та можливості для членів сім’ї людини, що знаходиться у полоні.
2 Етап. Перша допомога одразу після визволення
– Ми намагаємося переконатися що у сім’ї людини, яка пережила полон, задоволені базові потреби. Найважливіша з них — потреба в безпеці. Тому, перше, що ми робимо — допомагаємо родині виїхати на безпечну територію. Також ми надаємо соціальну допомогу і переконуємося, що у сім’ї задоволені потреби в житлі та їжі, а також є речі першої необхідності.
– Далі, за необхідності та на вимогу ми пропонуємо медичне обстеження і лікування. Більшість людей під час полону пережили різноманітні катування та насилля. За роки роботи ми склали приблизну «карту тортур». Різні збройні угрупування, в різних точках дислокації зазвичай мають певний стандартний набір катувань. Ці дані дуже важливі для розуміння, які проблеми зі здоров’ям можуть бути у людини після звільнення. Багато людей після виходу з полону, деякий час можуть не помічати фізичних наслідків тортур (через гормональні зміни). Тому розуміючи, де і ким була затримана людина, наші соціальні працівники можуть самі запропонувати людині найбільш актуальне, на цей час, медичне обстеження.
– Надаємо психологічну допомогу. На цьому етапі ми встановлюємо довірчі терапевтичні відносини з потерпілим, це перший етап подальшої психологічної допомоги.
– Збираємо травмоспецифічний анамнез. Відразу після виходу з полону людина, що пережила травму, хоче поділиться з оточенням своїм досвідом, але боїться бути не прийнятою. Робота з нашими терапевтами допомагає структурувати власний пережитий досвід в безпечному середовищі та є одним з невеликих, але необхідних кроків до подальшої продуктивної роботи.
– Проводимо психоедукацію людини, яка пережила полон та її сім’ї (інформуємо про те, як травматичні події впливають на організм людини). Інформація про особливості реакції психіки на травмуючі події, а також про те, які реакції можливі надалі, підсилює готовність людини приймати допомогу та працювати зі спеціалістом. Також ми пояснюємо природу змін, що відбуваються з людиною і допомагаємо прийняти власні реакції та особливості сприйняття. Це істотно знижує рівень тривоги і сприяє стабілізації психоемоційного стану потерпілого. Також ми проводимо роз’яснювальну роботу із сім’ями постраждалих, допомагаємо їм зрозуміти, як в цій ситуації допомагати та підтримувати один одного.
– Працюємо в рамках кризової інтервенції. Після виходу з полону людина одразу зіштовхується з безліччю викликів. Його минуле життя з його цінностями і ресурсами більше недоступне. Завдання наших терапевтів на даному етапі – допомогти впоратись з поточними кризовими ситуаціями, не зачіпаючи питань пов’язаних з пережитою травмою до тих пір, поки потерпілий не накопичить достатньо внутрішніх ресурсів для опрацювання свого травматичного досвіду.
– Відновлюємо документи, якщо вони були втрачені під час полону. Подаємо заяви в державні органи та допомагаємо в подачі заяв до міжнародних судів.
3 Етап. Соціально-психологічна підтримка людей, які пережили полон і членів їх сімей. Психотерапевтична робота з жертвами тортур і система реадаптаціонних заходів.
– На цьому етапі ми проводимо моніторинг адаптаційних можливостей сім’ї. Ми оцінюємо, наскільки успішно людина, що пережила полон, змогла адаптуватися до життя і соціалізуватися. Завдання нашого соціального працівника на даному етапі — швидше інформувати про можливості, ніж пропонувати послуги. Тут ми вже виступаємо задля підстраховки і включаємось в процес надання допомоги тільки в тому випадку, якщо людина, що пережила травмуючу подію, дійсно не може впоратися самостійно.
– Медичну допомогу на даному етапі ми надаємо тільки в разі крайньої потреби: коли людина, що пережила полон, потребує дорогого обстеження або екстреної медичної допомоги, але все ще не в змозі сама забезпечити собі необхідне лікування.
– Проводимо психологічні та психотерапевтичні консультації. На цьому етапі ми ведемо індивідуальну психотерапевтичну роботу з людиною, яка пережила полон і за бажанням — з членами її сім’ї. Крім індивідуальної психотерапевтичної роботи ми регулярно організовуємо групові заходи для поліпшення навичок соціалізації та реадаптації потерпілих: влітку ми проводимо ресурсно-релаксаційні заходи для людей, які пережили полон, і членів їх сімей. Також ми допомагаємо з відпочинком в літніх оздоровчих таборах дітям людей, які пережили полон, і дітям з сімей зниклих безвісти. Також кожен місяць ми проводимо групові заняття з арттерапії.
– Правова допомога на цьому етапі найчастіше полягає в консультуванні та допомоги щодо оформлення соціальних виплат.
– Тривалість роботи по кейсу буває різною. У нашій практиці вона варіюється від 1 місяця до 2 років.
– Крім роботи з кейсами ми розробляємо методичні матеріали, проводимо лекції та тренінги для фахівців, що працюють в полі травми. Тематичні статті та інструкції можна почитати на нашому сайті в розділі “Інструкції”.